День Святого Миколая

   Традиція святкувати День святого Миколая з’явилася в середньовічній Німеччині, де батьки дарували дітям новий одяг, ласощі, іграшки та шкільне приладдя. Аби малюки повірили в чудеса, дорослі підкладали їм подарунки таємно, вночі. З Німеччини звичай шанувати Миколая розповсюдився на сусідні країни, зокрема на Польщу, звідки, скоріше за все, і перейшов на Правобережну Україну, яка тоді перебувала під Річчю Посполитою.

   За притчею, традиція класти подарунки під подушку та вішати шкарпетки на камін з’явилася, коли Миколай вирішив допомогти трьом сестрам, з якими через бідність ніхто не хотів брати шлюб. Миколай підкинув їм вночі невеличкі мішечки з золотом, які впали у шкарпетки, що сохнули біля камінної труби. Згодом Миколай продовжив робити подарунки всім нужденним, залишаючись при цьому непоміченим.

   Для наших прабабусь і прадідусів святкування Миколая не обмежувалось отриманням подарунків. В Україні існує багато традиції святкування Дня святого Миколая. На Слобожанщині

було заведено збиратися разом після служби в церкві та варити пиво. Дітям до цього свята готували особливе печиво — миколайчики. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, готуючи кутю й узвар, щоб наступного року був урожай на плоди й на ячмінь. На Поділлі чекали “полазника” — людину з позитивною енергією, яка першою має зайти до хати.

   Після революційних подій другої половини ХІХ ст. на Галичині серед українського шкільництва виникла потреба в яскравому дитячому святі. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Дитяче свято потребувало текстового матеріалу – віршів, пісень, драматичних творів. Багато українських авторів відгукнулося на цю потребу. Найперше слід згадати про Івана Франка. Йому належить віршований переказ легенди “Чудо з утопленим хлопцем” й одноактова п’єса “Суд святого Николая”, в якій уже постають традиційні персонажі українського миколаївського свята – янголи, помічники святого, опікуни та захисники дітей, і чорти, що намовляють Миколая не давати дітям подарунків.

   Після тривалої перерви (понад 70 років) традиція святкування Дня святого Миколая була відроджена у 1990 році. Відтоді з кожним роком вона набуває поширення в Україні, а свято Миколая є не менш очікуваним для дітей, ніж Новий рік. Сьогодні українська резиденція Святого Миколая знаходиться у Карпатах. У Національному природному парку "Гуцульщина", навіть є садиба святого Миколая, куди кожен може приїхати на екскурсію.

   День Св. Миколая за Юліанським календарем святкують 19 грудня, а за Новоюліанським та Григоріанським – 6 грудня.

Це свято дарує всім родинний затишок, тепло людських стосунків і нагоду згадати про світлі моменти спілкування з дітлахами, відчуття дива.